Ян Ласький (молодший)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ян Ласький
пол. Jan Łaski
Народився1499[1][2][…]
Ласьк, Лодзинське воєводство, Республіка Польща[5]
Помер8 січня 1560(1560-01-08)[1][2][…]
Пінчів, Свентокшиське воєводство, Республіка Польща
ПохованняSt. John's Evangelist Churchd
Країна Королівство Польське
Діяльністьбогослов, перекладач, перекладач Біблії, католицький священник
Alma materПадуанський університет і Болонський університет
Знання мовлатина[1]
ЧленствоDutch Church, Austin Friarsd
ПосадаКоролівський секретар
Конфесіякатолицька церква[6] і кальвінізм
РідЛаські
БатькоЯрослав Ласький
Брати, сестриСтаніслав Ласький і Геронім Ласький
ДітиSamuel Laskid

Ла́ський Я́н (пол. Jan Łaski; 1499, Ласьк, Польща — 8 січня 1560, Піньчув) — відомий польський релігійний діяч доби реформації. Спочатку католик, потім зрікся свого маєтку, аби стати реформатором та керівником провінцій і реформованих груп в Англії, Голландії і Північному Рейні-Вестфалії. Повернувшись до Польщі, Ласький намагався переконати Зиґмунта ІІ Авґуста у потребі створення національної церкви.[7]

Біографія

[ред. | ред. код]

Ян Ласький народився в місті Лаську, син Ярослава Ласького. Його стрийком був ґнєзненський архієпископ Ян Ласький — дуже впливовий діяч тогочасної Польщі.

Навчався у Болонському університеті. Коли на початку 1524 року його старшій брат Ієронім вирушив з дипломатичними дорученнями до Франції, Ян поїхав разом з ним і зав'язав відносини зі швейцарськими та французькими гуманістами та реформаторами. Декілька місяців прожив у Базелі в Еразма Ротердамського та купив його бібліотеку, з умовою, що вона залишиться у розпорядженні Еразма до самої його смерті. Також товаришував з Цвінглі. В 1531 році виступає послом від Штефана Запольї до короля Зиґмунта I. Після смерті дядька він виконував обов'язки ґнєзненського архієпископа.

Після закордонної подорожі 1538 року одружився в Лувені і це призвело до його відкритого розриву з католицькою церквою. В 1541 році під час короткочасного перебування у Кракові, Ласький приніс присягу перед примасом Гамратом, що не відступав від римокатолицизму. Хоча вже 1542 року він стає пастором протестантської церкви в Емдені, а в 1543 році — головує над усіма протестантськими церквами Остфрістляндії. Тут його очікувала важка праця з організації церкви, створення віровчення та боротьба з різноманітними сектами. Він виконав їх успішно і проявив блискучі організаційні здібності. В 1548 році на запрошення Кранмера, допомагав йому реформувати англіканську церкву. Після безуспішних спроб продовжити свою діяльність у Німеччині та Польщі Ласький повернувся до Англії, де мав певний вплив на духовні справи під час правління Едварда VI.[8]

В Англії він одружився вдруге, проте прихід до влади Марії Тюдор змусив Яна знову мандрувати світом. Тільки в 1556 році Ян отримав можливість повернутися до Польщі (куди його запрошувала протестантська частина шляхти), де він став секретарем короля Зиґмунта II і лідером кальвіністської реформації.[9]

Зображений на картині Яна Матейка «Пруська присяга».

Праці

[ред. | ред. код]
  • Forma ac ratio (1555);
  • Johannes a Lasco, Opera (Амстердам 1866).

Див. також

[ред. | ред. код]

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в Біографічний Портал Нідерландів — 2009.
  3. а б SNAC — 2010.
  4. Digitale Bibliotheek voor de Nederlandse Letteren — 1999.
  5. Deutsche Nationalbibliothek Record #118726633 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  6. Чеська національна авторитетна база даних
  7. Анджей Суліма Камінський. Історія Речі Посполитої як історія багатьох народів, 1505—1795.— С. 46
  8. Archbold, William Arthur Jobson (1897). «Laski, John». Sidney Lee. Dictionary of National Biography. 52. London: Smith, Elder & Co. c. 159.
  9. Archbold, William Arthur Jobson (1897). «Laski, John». Sidney Lee. Dictionary of National Biography. 52. London: Smith, Elder & Co. c. 160.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона (1890—1907).
  • Barteis, «Johannes а Lasco» (1860);
  • Dalton, «Johannes а Lasco» (Гота, 1881);
  • Korytkowski, «Prałaci i kanonicy katedry gnieźnieńskiej», (т. II, Гнезно, 1883).
  • Kuyper, «Jobannisa Lasco opera» (Амстердам, 1867).
  • Pascal, «J. de Lasco» (1894).
  • Walewski, «Jan Laski, reformator kościoła» (Варшава, 1872).
  • Zakrzewski, «Rodzina Laskich w XVI w.» («Ateneum», 1882, т. VI).
  • Любович. «История реформации в Польше». — Варшава, 1883.